Що таке криптовалюта простими словами?
- Криптовалюти – це віртуальні активи, функціонування яких забезпечується мережею децентралізованих комп’ютерних нод (вузлів). Більшість із них побудовано на основі блокчейну — бази даних про транзакції в ланцюжку зв’язаних блоків.
- Криптовалюти переважно використовуються для розрахунків між користувачами мережі, оплати комісій за перекази, а також для зберігання капіталу. Однак вони можуть мати безліч інших функцій та обмежень. У деяких блокчейнах можна випускати необмежену кількість криптовалют.
- Залежно від функцій та сфери застосування розрізняють різні типи криптовалют, у тому числі стейблкоіни, NFT , токени управління та обернені активи.
- Блокчейн дозволяє безпосередньо та без обмежень взаємодіяти з криптовалютами. Децентралізація та відсутність контролю будь-якої країни чи організації усуває можливість блокування коштів та інші ризики.
Коли з’явилися криптовалюти
Пропозиції щодо створення криптовалюти висловлювали ще до появи інтернету. Перші алгоритми, створені задля передачу цінності через інтернет, запропонував американський криптограф Девід Чаум. Наприкінці 80-х років він заснував відповідний проект під назвою DigiCash. Однак той закінчився невдачею.
Одним із проектів, близьким до сучасних криптовалютів, є b-money . Проект започаткував програміст Вей Дай. У b-money він уперше запропонував механізм консенсусу Proof-of-Work (PoW) для фіналізації транзакцій та розподілену базу даних для зберігання інформації про транзакції.
Біткоїн, створений анонімним користувачем під ніком Сатоші Накамото, став першою успішною криптовалютою, яка набула широкого поширення. Алгоритм роботи однойменного блокчейна багато в чому базується на ідеях Вей Дая і, у ширшому значенні, руху шифропанків.
Наступним кроком у розвитку віртуальних активів стала платформа смарт-контрактів Ethereum, яку заснував Віталік Бутерін. Запуск основної мережі відбувся у 2015 році. Завдяки смарт-контрактам блокчейн Ethereum надав можливість випускати необмежену кількість криптоактивів та програмувати їх функції.
Криптовалюти та блокчейн: відмінності від традиційних фінансів та грошей
Надійність блокчейну та закладені в ньому механізми захисту даних зробили криптовалюти гідною альтернативою традиційній грошовій системі. Перекази цифрових активів можна здійснювати безпосередньо між користувачами, а за їх перевірку та підтвердження відповідає протокол мережі, наданий безліччю незалежних вузлів. Після надсилання та верифікації транзакції її неможливо скасувати.
Інформація про переклади зберігається у відкритій базі даних. Ключовою технологією, що дозволяє взаємодіяти з віртуальними активами, є блокчейн. Криптографічні методи, що використовуються в ньому, виключають можливість зміни даних про виконані транзакції.
Завдяки децентралізації у блокчейні вдалося вирішити проблему єдиної точки відмови у базах даних та платіжних системах, забезпечивши універсальний захист від цензури. Віртуальні активи в публічних блокчейнах не схильні до впливу контролюючих органів та зовнішніх маніпуляцій. У третьої сторони немає можливості заблокувати кошти або скасувати транзакцію.
Криптовалюти можуть не бути під контролем будь-якої однієї організації, що дозволяє використовувати їх у будь-якій юрисдикції. Біткоїн – найбільш відомий приклад такого активу. Нові віртуальні активи випускають у процесі роботи блокчейну. В алгоритмі роботи конкретного цифрового активу закладено такі параметри як загальна емісія та швидкість випуску нових монет.
Користувач може створити необмежену кількість адрес. Останні зазвичай не дозволяють отримати інформацію про нього. Тільки спеціалізовані інструменти блокчейн-аналізу дають змогу відстежити рух коштів та визначити джерела їх надходження.
Як працює криптовалюта : ключові особливості
Блокчейн
Більшість криптовалют використовують технологію під назвою блокчейн. Останній є послідовністю ієрархічно пов’язаних блоків. Він містить базу даних про всі проведені транзакції. Нові транзакції записуються в блоки, які створюють оператори нод. Кожен із комп’ютерних вузлів зберігає свою копію блокчейна і під час досягнення консенсусу підтверджує нові блоки, передаючи результат іншим нодам. За підсумками цієї інформації змінюються баланси користувачів.
Хешування
У криптовалютах широко застосовуються хеш-функції. Остання дозволяє “згорнути” довільний масив даних в один рядок – хеш. Блокчейн є єдиним цілим, оскільки кожен наступний блок включає хеш попереднього. Використання інших даних призводить до суттєвої зміни цього рядка. Алгоритм унеможливлює скасування транзакції без зміни всіх наступних блоків.
Алгоритм консенсусу
За підтвердження транзакцій та перевірку всіх даних блокчейна відповідає алгоритм консенсусу, в якому беруть участь члени мережі – ноди. Найбільш популярними алгоритмами консенсусу є вже згаданий Proof-of-Work (використовується в біткоїні) та Proof-of-Stake .
Щоб підтвердити транзакції, вузли витрачають обчислювальну потужність або блокують власні кошти, які є гарантією достовірності даних. Після додавання нового блоку неможливо повторно витратити кошти, витрачені на поточному етапі. У процесі досягнення алгоритму його учасники отримують нові криптовалюти (як у PoW , так і в PoS ). Таким чином, ці механізми є способом емісії нової криптовалюти.
Адреси
Блокчейн-адреси, де зберігаються криптовалюти, побудовані з урахуванням двох ключів — громадського і приватного. Перший використовується для «відкритої» частини адреси, другий — для підпису транзакцій та доступу до адреси. Закритий ключ призначено лише для власника адреси. Існуючі комп’ютерні потужності не дозволяють зламати блокчейн-адресу, зокрема «відгадати» приватний ключ методом підбору. Створювати блокчейн-адреси та керувати ними можна у спеціальному додатку – гаманць .
Транзакції
Щоб перекласти криптовалюту, користувач надсилає до мережі «доручення», що містить інформацію про суму переказу та адресата. Дані перекладу автоматично верифікуються електронним підписом за допомогою приватного ключа. Після потрапляння повідомлення до мережі воно включається до одного з наступних блоків, який «добувають» ноди блокчейна. Будь-яка нода може перевірити підпис кожного перекладу, використовуючи публічний ключ. Такий алгоритм гарантує збереження коштів та неможливість здійснення транзакцій третіми особами.
Незмінність даних
Після додавання блоку в ланцюжок усі його транзакції вважаються підтвердженими та незворотними. Верифікація всіх транзакцій, зокрема минулих, відбувається кожен цикл досягнення консенсусу мережі. Недостовірні дані можуть потрапити в блокчейн, тільки якщо зловмисник зможе розшифровувати хеш блоків або контролюватиме суттєву частку всіх нод мережі. Наприклад, у разі біткоїну цей поріг становить 51%. За даними на 13 жовтня 2022 року, у всьому світі працює понад 15 000 нод , що робить атаку на біткоїн практично неможливою.
Класифікація криптовалют: монети та токени
Для створення та здійснення операцій з криптовалютою необхідний блокчейн, який потребує наявності інфраструктури та економічних стимулів.
Головний віртуальний криптоактив, який забезпечує функціонування ланцюжка блоків, називається нативним. Останній застосовується для оплати трансакційних комісій та виплат винагород вузлам. На платформах, які дозволяють запускати смарт-контракти, криптовалюта нативна використовується для оплати їх виконання. У біткоїну та Ethereum нативна монета носить ту саму назву, що і проект, і торгується під тикерами BTC та ETH, відповідно.
Різні криптоактиви можуть з’явитися в результаті хардфорку. До них відносяться, наприклад, Bitcoin Cash та Ethereum Classic.
Сьогодні криптовалюте вже не обов’язково потрібен окремий блокчейн: багато криптоактивів створюють для використання в різних додатках, що працюють в одній мережі. Такі криптовалюти називають токенами. Портал CryptoSlate відслідковує котирування близько 1300 токенів, випущених у мережі Ethereum.
Випуск токенів став можливим завдяки смарт-контрактам, які стали популярними після запуску Ethereum. Створити власну криптовалюту може будь-який користувач, який має навички програмування. Найбільш відомим стандартом токенів є ERC-20.
Які бувають токени
Віртуальні активи, які використовуються для розрахунків та інших цілей у проектах та децентралізованих додатках називаються ютіліті-токенами.
Найчастіше токени застосовуються для управління проектом. Спільнота власників активу може приймати рішення щодо подальших напрямів розвитку проекту. Власники мають можливість виставляти пропозиції на голосування та брати участь у опитуваннях. Вага голосу при цьому пропорційна числу монет.
Монети можуть надавати певні права чи привілеї. Токени використовують для залучення коштів при первинній пропозиції монет (ICO). У деяких проектах віртуальні активи надають право на частину прибутку проекту. Токени, що мають набір функцій у рамках програми або мережі, також називають ютіліті-токен (utility tokens).
Криптовалюти, офіційно визнані цінними паперами, називають сек’юріті-токенами. На жовтень 2022 року є принаймні кілька десятків таких криптоактивів.
На базі блокчейнів реалізовані стейблкоіни. Вартість цих токенів прив’язана до ціни певного активу, наприклад, долара США. Найчастіше вони застосовуються для розрахунків та накопичення заощаджень. Їхні емітенти зберігають у резервах відповідну кількість валюти, що гарантує стабільність ціни та збереження коштів.
Платформи смарт-контрактів дозволяють випускати обгорнуті токени. Останні прив’язані за вартістю криптовалюти з іншого блокчейна. Наприклад, для того щоб використовувати біткоїн у мережі Ethereum випущений токен WBTC. Прив’язка реалізується завдяки тому, що випуск токена вимагає блокування відповідного обсягу криптовалюти, що виступає в якості забезпечення. Для розблокування віртуальних активів обгорнуті токени спалюються.
У сучасних мережах випускаються невзаємозамінні токени (NFT). Це унікальні монети, які представляють певні цифрові об’єкти (зображення, аудіо та відеофайли). NFT стали об’єктами колекціонування. Перші незамінні токени є раритетами і мають високу вартість (наприклад, CryptoPunks). Також NFT можуть виконувати інші функції, наприклад використовуватися як аватари або квитки на певні заходи.
Існують криптовалюти, які є похідними фінансовими інструментами. На основі таких токенів, зокрема, збудовано ліквідний стейкінг. На відміну від стейблкоїнів, їх ціна регулюється ринковими механізмами. Деякі торгові платформи випускають токени з кредитним плечем.
Як формується цінність криптовалюти
При створенні блокчейну розробники ухвалюють рішення про те, якою буде токеноміка проекту. Остання визначає алгоритм випуску та розподіл монет між користувачами. Емісія – це кількість монет, що перебуває в обігу. У деяких проектах початковий випуск дорівнює нулю, наприклад, у біткоїні. У таких випадках криптовалюта може випускатися постійно або періодично. Ряд проектів мають постійну емісію.
Розподіл початкового випуску монет між користувачами визначається розробником. Зазвичай частина активів залишається командою проекту. Кошти резервуються на рекламу розробку та розвиток проекту. Частина монет використовується для залучення інвестицій. Їх можуть купити великі інвестори в рамках одного або кількох раундів. Багато проектів використовують публічний токенсейл для продажу віртуальних активів усім охочим. В інших випадках практикують розподіл монет між активними користувачами – аірдроп.
Алгоритми роботи криптовалют можуть вимагати блокування частини монет (наприклад, при стейкінгу). Оскільки частина активів внесена до смарт-контрактів, певний обсяг коштів недоступний. Як правило, випуск криптовалюти обмежений максимальною емісією. Для проектів, які постійно генерують монети, загальна їхня кількість ніколи не перевищить цю величину. Наприклад, максимальна пропозиція BTC становить 21 млн.
На вартість криптовалюти впливає халвінг. Механізм використовується у криптовалютах, які виплачують фіксовану винагороду за блок. Халвінг відбувається періодично та призводить до зниження цієї суми. Подія зменшує інфляцію, а за наявності попиту актив стимулює зростання його вартості.
На ціну криптовалюти впливає спалювання монет. Останнє передбачає виведення з обігу певного обсягу активів. Щоб знищити монети, власники надсилають їх на спеціальні адреси чи смарт-контракти. При цьому можливе стрибкоподібне зростання вартості криптовалюти, а періодичні спалювання підвищують її дефіцитність.
Криптовалюти, на відміну від фіатних грошей, не контролюються певною організацією або державою. Тому для віртуальних активів характерна висока волатильність. Їхня вартість визначається переважно ринковими механізмами. Цінність криптовалюти залежить від співвідношення між попитом та пропозицією. Якщо на ринку продається значний обсяг монет, а охочих купити мало, відбувається падіння вартості. Коли попит перевищує пропозицію, ціна зростає.
Основним показником затребуваності віртуального активу є ринкова капіталізація. Остання дорівнює добутку обсягу монет, що у зверненні вартість одиниці.