Головна » Розробка » SSL та SSL-сертифікати для новачків

SSL та SSL-сертифікати для новачків

ssl

Безпека в інтернеті — це одна з ключових тем, яку не можна ігнорувати. Якщо на сайті передаються важливі дані (наприклад, паролі або платіжна інформація), то безпечний канал зв’язку є критично важливим. SSL (Secure Sockets Layer) і його наступник — TLS (Transport Layer Security) забезпечують захищене з’єднання між клієнтом (браузером) та сервером. У цій статті пояснимо, що таке SSL, чому потрібні SSL-сертифікати та як усе це працює на практиці.

Що таке SSL

SSL (Secure Sockets Layer) — це криптографічний протокол, який створює захищений канал передачі даних через інтернет. Починаючи з певного часу, SSL-технологія була вдосконалена й формально змінилася на TLS. Однак у щоденному вжитку говорять “SSL” та “TLS” майже як синоніми. Принцип полягає у шифруванні даних та взаємній автентифікації учасників з’єднання, щоб третя сторона (зловмисник) не змогла їх прочитати чи підробити.

Навіщо потрібні SSL-сертифікати
Щоб браузер і сервер домовилися про безпечний канал, потрібен “секрет” — сертифікат, що підтверджує, що даний сервер — дійсно той, за кого себе видає. Користувач бачить “замочок” у адресному рядку (https://) і може бути впевненим, що з’єднання зашифроване.

Типові причини, чому SSL-сертифікати стали стандартом:

  1. Захист даних
    Усі дані (паролі, повідомлення, платіжна інформація), що передаються між клієнтом і сервером, стають зашифрованими. Зловмисник, який перехопить трафік, побачить лише набори зашифрованих байтів.

  2. Автентифікація сайту
    Сертифікат містить інформацію про домен, організацію, якій цей домен належить. Якщо сертифікат відповідає домену, браузер довіряє з’єднанню.

  3. Поліпшення SEO
    Починаючи з певного часу, Google краще оцінює сайти, доступні через HTTPS, у рейтингу пошуку.

Як працює SSL/TLS

  1. Handshake

    • Клієнт (браузер) підключається до сервера за допомогою HTTPS.
    • Сервер відправляє свій SSL-сертифікат клієнту.
    • Браузер перевіряє, чи сертифікат не прострочений, чи відповідає домену, чи підписаний довіреним центром сертифікації (CA).

  2. Створення сесійного ключа

    • Якщо сертифікат дійсний, браузер і сервер узгоджують “сесійний ключ” (симетричний ключ).
    • Далі трафік шифрується цим ключем.

  3. Захищене з’єднання

    • Усі дані надсилаються зашифрованими з використанням алгоритмів (наприклад, AES).
    • Стороння особа, яка перехопить пакет даних, не зможе його розшифрувати без ключа.

Різновиди SSL-сертифікатів

  1. Self-signed (самопідписані)
    • Ви можете створити сертифікат власноруч, але браузери не довірятимуть йому “з коробки”. Вони попереджатимуть про “небезпечне” з’єднання. Це підходить для локальної розробки.
  2. DV (Domain Validation)
    • Перевіряється власність домену (адміністратор підтверджує, що він справді контролює домен). Найпростіший у отриманні.
  3. OV (Organization Validation)
    • Додатково перевіряються документи й дані про компанію, яка замовляє сертифікат. Браузер зазвичай показує ім’я організації.
  4. EV (Extended Validation)
    • Найбільший рівень перевірки. Колись дозволяв відображати “зелений рядок” у браузері. Зараз більшість браузерів змінили UI, але ідея лишилась: EV підтверджує повну юридичну інформацію про організацію.

Як отримати SSL-сертифікат

  1. Безкоштовні (Let’s Encrypt)
    • Let’s Encrypt видає безкоштовні DV-сертифікати. Треба налаштувати автоматичне оновлення (кожні 90 днів). Для більшості сайтів вистачає цього.
  2. Платні CA
    • Компанії (GlobalSign, Digicert, Sectigo) пропонують DV, OV, EV-сертифікати. Платні варіанти дають кращий захист, репутацію, страхування від шахрайства.

Встановлення сертифіката на сервер

  1. Отримати ключ (private key) і сам сертифікат (public key).
  2. Налаштувати веб-сервер (Nginx, Apache, Node.js) вказати, де розміщено private key, де сертифікат.
  3. Перевірити перезапуск сервера і перейти за https:// ваш_домен.

Приклад (Nginx)

server {
    listen 443 ssl;
    server_name example.com;

    ssl_certificate /etc/ssl/certs/cert.pem;
    ssl_certificate_key /etc/ssl/private/key.pem;

    location / {
        proxy_pass http://localhost:3000;
    }
}

Node.js (HTTPS)

const https = require('https');
const fs = require('fs');
const express = require('express');

const app = express();

const options = {
  key: fs.readFileSync('key.pem'),
  cert: fs.readFileSync('cert.pem')
};

https.createServer(options, app).listen(443, () => {
  console.log('HTTPS server running on port 443');
});

Як використовувати SSL у локальній розробці

  1. Self-signed сертифікат
    • Можна створити через openssl, але браузер видаватиме попередження.
  2. mkcert
    • Зручний інструмент, що створює локальний “власний” CA і ставить його в довірені у вашій системі. Це прибирає попередження.
  3. Docker Compose з Traefik або іншими реверс-проксі.
    • Можна підняти реверс-проксі, що має “перехоплювати” HTTP-запити і видавати самопідписаний сертифікат.

HTTPS і HTTP/2

Якщо ви вже налаштували TLS, варто розглянути HTTP/2, адже більшість браузерів вмикають HTTP/2 лише при використанні https. HTTP/2 дає мультиплексування, що покращує продуктивність (кілька запитів можуть оброблятися одночасно в межах одного TCP-з’єднання).

Поширені помилки

  1. Неправильний CN чи SAN.
    • Якщо домен не збігається із зазначеним у сертифікаті, браузер попереджає про небезпечне з’єднання.
  2. Закінчився термін сертифіката.
    • Потрібно поновлювати сертифікат вчасно (Let’s Encrypt кожні 90 днів).
  3. Старі протоколи (SSLv3, TLSv1.0).
    • Рекомендується вимикати застарілі протоколи і шифри, залишивши сучасні TLSv1.2 чи v1.3.
  4. HTTP-змішаний контент.
    • Якщо сторінка сама https, а деякі ресурси (картинки, скрипти) завантажуються через http, браузер може заблокувати їх або видавати попередження.

Висновок

SSL (точніше TLS) — фундаментальний механізм захисту даних, який гарантує шифрування й перевірку автентичності домену. Без нього сучасний веб важко уявити, бо весь обмін конфіденційними даними був би небезпечним. Сертифікати можна отримати безкоштовно (Let’s Encrypt) або придбати розширені опції (OV, EV) для більш серйозних проєктів. Налаштування SSL-сертифіката не складне: достатньо згенерувати ключі, налаштувати веб-сервер і переконатись, що домен відповідає конфігурації. У результаті отримуєте https-з’єднання (замочок), підвищений рівень довіри, кращий рейтинг у пошуку та захист даних від прослуховування й атак посередника.